долучати
Додавати, добавляти, приєднувати
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- долучати — долуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- долучати — -аю, -аєш, недок., долучити, -лучу, -лучиш, док., перех. Додавати, приєднувати кого-, що-небудь до когось, до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- долучати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- долучати — Долуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- долучати — ДОЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЛУЧИ́ТИ, лучу́, лу́чиш, док., перех. Додавати, приєднувати кого-, що-небудь до когось, до чогось. Мала Пріська долучала і свій голос до материного (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах