жалість

(до кого) жаль, жалощі, співчуття, спочуття, фр. милосердя; (тяжка) Р. скорбота, туга, смуток, печаль.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалість — жа́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жалість — -лості, ж. 1》 Співчутливе ставлення до чужого горя, переживання; жаль, жалощі. 2》 рідко. Почуття скорботи, печалі, туги, смутку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жалість — Жаль, жалощі, жалоба Словник чужослів Павло Штепа
  4. жалість — див. сум Словник синонімів Вусика
  5. жалість — СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Словник синонімів української мови
  6. жалість — Жа́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жалість — ЖА́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Співчутливе ставлення до чужого горя, переживання; жаль, жалощі. Де вже його в ката тут шукати тії жалості, коли тільки й думки — як би з другого жили вимотати (Мирний, III, 1954, 79); Так трапилося [Свириду], що не з кохання... Словник української мови в 11 томах
  8. жалість — Жалість, -лости ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Чуб. V. 476. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Гол. ІІІ. 391. ум. жалостонька. Желех. Словник української мови Грінченка