журба
(в душі) зажура, смуток, сум, туга, печаль, р. жаль, с. скорбота, скруха; (турбота) гризота, уболівання; З. жалобна хустка; жур, жура, журбота, журіння.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журба — журба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- журба — див. сум Словник синонімів Вусика
- журба — -и, ж. 1》 Невеселий настрій, тяжкі почуття; печаль, смуток. 2》 Обставини, що викликають тяжкі почуття, сильні переживання, печаль, смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- журба — Бузьок на хаті, а журба в кімнаті. Не все те добре, що показується добрим. Бузьки люблять звивати собі гнізда на хатах, де панує спокій. Журба — журбі не рівна. Є більші й менші клопоти. Журба їсть людину, як ржа залізо. Приповідки або українсько-народня філософія
- журба — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
- журба — Журба́, -би́, -бі́, -бо́ю, -бо́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- журба — ЖУРБА́, и́, ж. 1. Невеселий настрій, важкі почуття; печаль, смуток. Журба — не сонце, а сушить добре (Укр.. присл.., 1955, 35); *У порівн. Тече, мов журба, тиха річка Сула… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 131). Словник української мови в 11 томах