1. Словник синонімів Караванського

заблукати

док., (куди) забрести; (де) заблудити, збитися з дороги, кн. втратити орієнтир; (до кого) приблукати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблукати — заблука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблукати — -аю, -аєш, док. 1》 Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. 2》 Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію; заблудити. 3》 З'явитися (про усміх, думку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблукати — ЗАБЛУКА́ТИ див. заблу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. заблукати — ЗАБИРА́ТИСЯ (заходити, заїжджати куди-небудь далеко), ЗАПУСКА́ТИСЯ діал. — Док.: забра́тися, запусти́тися, опини́тися. Три дні блукали хлопці по безвихідних дебрях, по найпущих лісах. Забиралися іноді в таке, що не сподівалися й вилізти (Г. Словник синонімів української мови
  5. заблукати — ЗАБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Випадково зайти, потрапити куди-небудь; забрести. І в темну пущу раз я заблукав (Фр., XIII, 1954, 129); Гордій почав розказувати, що зовсім випадком зайшов сюди і якби не заблукав у цей ліс, то, мабуть... Словник української мови в 11 томах
  6. заблукати — Заблука́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество. Словник української мови Грінченка