затуманювати

Туманити, затьмарювати, затемнювати, напускати туману, ф. тумана перти; (голову) задурювати; п.ф. -СЯ, у. туманіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

затуманювати — затума́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
затуманювати — див. хитрувати Словник синонімів Вусика
затуманювати — -юю, -юєш, недок., затуманити, -аню, -аниш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Огортати, оповивати, затягувати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи нечітко, невиразно видним. || безос. || Заволікати сльозами (очі). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
затуманювати — затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Фразеологічний словник української мови
затуманювати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
затуманювати — ЗАТУМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТУМА́НИ́ТИ, а́ню́, а́ни́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Огортати, оповивати, затягувати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи нечітко, невиразно видним. Надворі хмарилось. Словник української мови в 11 томах
затуманювати — Затуманювати, -нюю, -єш сов. в. затуманити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить. Словник української мови Грінченка