1. Словник синонімів Караванського

збурювати

Збаламучувати, сколочувати; (до бунту) підбивати, підбурювати; П. збуджувати, хвилювати; ЖМ. руйнувати; -ЮЮЧИЙ, див. ЗБАЛАМУЧУЮЧИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурювати — збу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збурювати — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  3. збурювати — -юю, -юєш, недок., збурити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. || Порушувати що-небудь (спокій, певний порядок, звичний перебіг чогось і т. ін.). || Роздратовувати, робити сердитим кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збурювати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. збурювати — Збу́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збурювати — ЗБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Надавати бурхливого руху, робити що-небудь дуже неспокійним. Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (Цюпа, Вічний вогонь... Словник української мови в 11 томах