1. Словник синонімів Караванського

змовкати

Замовкати; (- розмову) припинятися, перериватися, (- звуки) ЗАВМИРАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змовкати — змовка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змовкати — див. затихати; мовчати Словник синонімів Вусика
  3. змовкати — -аю, -аєш, недок., змовкнути і змовкти, -кну, -кнеш; мин. ч. змовк -ла, -ло і змовкнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати говорити, співати, кричати і т. ін.; замовкати (про живі істоти). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змовкати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. змовкати — ЗМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗМО́ВКНУТИ і ЗМО́ВКТИ, кну, кнеш; мин. ч. змовк і змовкнув, ла, ло; док. 1. Переставати говорити, співати, кричати і т. ін.; замовкати (про живі істоти). Сердитий голос її спиняє, вона [Маланка] раптом змовкає (Коцюб. Словник української мови в 11 томах