знадіб
б.з., речовина; (для публікації) матеріял; мн. ЗНАДОБИ, ліки; (до писання) приладдя.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знадіб — I знадоб, -доба, ч., діал. Інструмент, прилад. II -добу, ч., діал. 1》 Речовина. || Цілющий засіб, ліки. 2》 Матеріал (для публікації). Великий тлумачний словник сучасної мови
- знадіб — Зна́діб, -добу; зна́доби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знадіб — ЗНА́ДІБ¹, ЗНА́ДОБ, доба, ч., діал. Інструмент, прилад. Коли я підводила голову, щоб знайти який знадоб до шиття, траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку (Л. Укр., III, 1952, 599); Знадоби до писання. ЗНА́ДІБ², добу, ч., діал. Словник української мови в 11 томах