знадіб

б.з., речовина; (для публікації) матеріял; мн. ЗНАДОБИ, ліки; (до писання) приладдя.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадіб — I знадоб, -доба, ч., діал. Інструмент, прилад. II -добу, ч., діал. 1》 Речовина. || Цілющий засіб, ліки. 2》 Матеріал (для публікації). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знадіб — Зна́діб, -добу; зна́доби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. знадіб — ЗНА́ДІБ¹, ЗНА́ДОБ, доба, ч., діал. Інструмент, прилад. Коли я підводила голову, щоб знайти який знадоб до шиття, траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку (Л. Укр., III, 1952, 599); Знадоби до писання. ЗНА́ДІБ², добу, ч., діал. Словник української мови в 11 томах