керівний
Провідний, владущий, урядуючий, ок. урядущий; (апарат) адміністративний, адміністраційний; (заклад) розпорядчий, зверхній, надрядний; керівничий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керівний — керівни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- керівний — -а, -е. 1》 Який здійснює керівництво (у 1 знач.). || Пов'язаний з керівництвом. 2》 Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Частіше б керівним працівникам отак їздити разом з народом, спілкуватися з ним у тісняві (О. Гончар); // Пов'язаний з керівництвом. – Був Сиволап колись відомим бурильником. В славі купався. Словник української мови у 20 томах
- керівний — Керівни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Доцільно встановити принцип, за яким керівні працівники загальносоюзних, республіканських і місцевих органів могли б обиратися на свої посади, як правило... Словник української мови в 11 томах