командний
(- кадри) керівний, (- посаду — ще) провідний, ключовий, чоловий; (- узвишшя) ВІЙ. панівний; командний СКЛАД, старшина.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- командний — кома́ндний прикметник Орфографічний словник української мови
- командний — -а, -е. 1》 Прикм. до команда. || Признач. для подавання команди (у 1 знач.). || Власт. тим, хто подає команду. Командний голос. 2》 Стос. до командування. Командна посада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- командний — КОМА́НДНИЙ, а, е. 1. Стос. до команди. [Нечипоренко:] Нашого брата на командні слова взяти легко (О. Левада); На командній точці помітний рух (О. Лисяк); – Серед офіцерів корабля, – сказала вона, – лікар посідає останнє місце в командній ієрархії (О. Словник української мови у 20 томах
- командний — КОМА́НДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кома́нда. До особисто-командних змагань на першість країни залишилось близько двох місяців (В ім’я Вітч., 1954, 35); //Признач. для подавання команди (у 1 знач.). Перед щитами — командний стіл з комутатором. Словник української мови в 11 томах