1. Великий тлумачний словник сучасної мови

командний

кома́ндний

-а, -е.

1》 Прикм. до команда.

|| Признач. для подавання команди (у 1 знач.).

|| Власт. тим, хто подає команду. Командний голос.

2》 Стос. до командування. Командна посада.

Командна висота (позиція) — найвища, панівна висота в якій-небудь місцевості, що дає військам низку переваг над супротивником.

Командний пункт — пункт, з якого керують боєм.

3》 перен.Керівний, провідний, головний.

Командний склад — а) особи, які командують військами або якою-небудь військовою частиною; б) керівний склад підприємства, установи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командний — кома́ндний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. командний — (- кадри) керівний, (- посаду — ще) провідний, ключовий, чоловий; (- узвишшя) ВІЙ. панівний; командний СКЛАД, старшина. Словник синонімів Караванського
  3. командний — КОМА́НДНИЙ, а, е. 1. Стос. до команди. [Нечипоренко:] Нашого брата на командні слова взяти легко (О. Левада); На командній точці помітний рух (О. Лисяк); – Серед офіцерів корабля, – сказала вона, – лікар посідає останнє місце в командній ієрархії (О. Словник української мови у 20 томах
  4. командний — КОМА́НДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до кома́нда. До особисто-командних змагань на першість країни залишилось близько двох місяців (В ім’я Вітч., 1954, 35); //Признач. для подавання команди (у 1 знач.). Перед щитами — командний стіл з комутатором. Словник української мови в 11 томах