кріпитися

(виявляти витримку) триматися, держатися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпитися — кріпи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кріпитися — -плюся, -пишся; мн. кріпляться; недок. 1》 Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. 2》 спец. Пас. до кріпити 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпитися — КРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн. крі́пляться; недок. 1. Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. Та, наче явір вглиб, у корінь втятий, Я ще державсь, кріпився (І. Франко); Пишу сьогодні коротенько: як не кріплюся, а тягне до ліжка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кріпитися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися бадьоро, приховуючи або проганяючи втому, слабість, поганий настрій і т. ін.); КРІПИ́ТИСЯ, МУЖА́ТИСЯ рідше (за важких обставин). Я бадьорився, намагався розігнати туман смутку, що горнув мені душу, а все марно (Я. Словник синонімів української мови
  5. кріпитися — КРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. крі́пляться; недок. 1. Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. Та, наче явір вглиб, у корінь втятий, Я ще державсь, кріпився (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. кріпитися — Кріпитися, -плюся, -пишся гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675. Словник української мови Грінченка