ласун

Ласій, ласолюб, ласолюбець, з. лагоминець; (хтиволюб) любострасник.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласун — ласу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ласун — Ласий, ласій, ласогуб, ласолюб, ласолюбець, ласолюбний, ласохлист, ласощохлист, ласунець, ласунчик, гурман, юшкоїд (в О. Гончара) Словник синонімів Вусика
  3. ласун — -а, ч. 1》 Той, хто любить ласощі. 2》 перен. Той, хто має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ласун — ЛАСУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто любить ласощі. Ласун худобу всю на ласощі проїв; На старості – старців Повів! (Л. Боровиковський); Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ласун — ЛАСУ́Н (той, хто любить ласощі), ЛАСОЛЮ́Б, ЛАСІ́Й розм., ЛАСОЛЮ́БЕЦЬ розм., ЛАСОГУ́Б розм., ЛАГОМИ́НЕЦЬ розм. рідко, ЛАСА́Ч діал.; СОЛОДІ́Й розм. (той, хто любить солодке). Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (О. Словник синонімів української мови
  6. ласун — ЛАСУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто любить ласощі. Ласун худобу всю на ласощі проїв; На старості — старців Повів! (Бор., Тв., 1957, 151); Маленькі Кузьма з Люсею самі дуже люблять все солодке. Страшенні ласуни! (Коп., Сон. ранок, 1951, 27). 2. перен. Словник української мови в 11 томах