лекція

(публічна) бесіда, (шкільна) година, урок; (кому) наука, пересторога.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лекція — Лекція (29) (lekcja) [MО,III] ( = урок), [MО,IV] — лекція (385)<�пол. lekcja — урок; [OM,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. лекція — ле́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лекція — [лекц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. лекція — -ї, ж. 1》 Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. || Публічне читання на певну тему. 2》 звичайно мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лекція — Виклад, научка, див. урок Словник чужослів Павло Штепа
  6. лекція — ЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Вчора увечері Стражеско показував мене студентам і читав їм лекцію. З неї я зрозумів, що мені ліпше тепер, ніж було (М. Словник української мови у 20 томах
  7. лекція — ле́кція (від лат. lectio – читання) 1. Публічний виступ з певного питання. Одна з основних форм поширення політичних і наукових знань. 2. Виклад програмної теми навчального предмета або проблеми (навчальна, академічна лекції). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. лекція — слу́хати (вислухо́вувати) ле́кції. Сприймати чиїсь повчання, настанови. Набридло йому вислуховувати ці лекції — все батько повчає (З газети). чита́ти / прочита́ти про́повідь (ле́кції, ле́кцію) кому. Повчати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. лекція — ЛЕ́КЦІЯ (публічне читання на певну тему або текст такого читання; читання навчального предмета викладачем у вищому або середньому навчальному закладі), ВІ́ДЧИТ зах.; ВИ́КЛАД діал. (тільки в навчальному закладі). Словник синонімів української мови
  10. лекція — Ле́кція, -ції, -цією; ле́кції, -кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лекція — ЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Вчора увечері Стражеско показував мене студентам і читав їм лекцію. З неї я зрозумів, що мені ліпше тепер, ніж було (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. лекція — рос. лекция 1. Публічний виступ з певного питання. Одна з основних форм поширення політичних і наукових знань. 2. Виклад програмної теми навчального предмета або проблеми (навчальна, академічна лекції). Eкономічна енциклопедія
  13. лекція — Ле́кція, -ції ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть. Левиц. І. 152. Словник української мови Грінченка