людний

Значення в інших словниках

1. людний — лю́дний прикметник людни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. людний — I людн`ий-а, -е, діал. Людяний. II л`юдний-а, -е. Те саме, що багатолюдний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людний — ЛЮДНИ́Й, а́, е́, діал. Людський, властивий людині. * Образно. – Цвісти між бур'яном – бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна́; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі (Л. Глібов). ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолю́дний. Словник української мови у 20 томах
4. людний — БАГАТОЛЮ́ДНИЙ (який складається з великої кількості людей; у якому, на якому в певний час перебуває багато людей), ЛЮ́ДНИЙ, ВЕЛЕЛЮ́ДНИЙ. Багатолюдний натовп; Максим Нерчин стояв на трибуні і вів з багатолюдним залом розмову про розщеплення ядра (Н. Словник синонімів української мови
5. людний — Людни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. людний — ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолю́дний. Збори були людні — зібралося ціле село (Рад. Укр., 31. III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати… От, хоч і тут… Містечко тут велике, людне (Мирний, V, 1955, 157)... Словник української мови в 11 томах
7. людний — Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98. Словник української мови Грінченка