меркнути

Меркти, мерх|ну|ти; гаснути, згасати, темнішати, блякнути, померкати, примеркати; (з настанням ночі) неос. поночіти, темніти; (- очі) тьмяніти; (тратити силу, значення) слабнути, слабшати, меркнути-зникати, послаблюватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меркнути — ме́ркнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. меркнути — і меркти, -кне, недок. 1》 Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. || безос. Темніти. || Тьмяніти (про очі, погляд). 2》 перен. Втрачати силу; послаблюватися. || Втрачати значення, важливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меркнути — МЕ́РКНУТИ, МЕ́РКТИ, кне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. Сім літ Сокира Божа ліс стинала, І пожарище не вгасало. І мерк за димом Божий світ (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. меркнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  5. меркнути — Ме́ркнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. меркнути — МЕ́РКНУТИ і МЕ́РКТИ, кне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. Сім літ Сокира божа ліс стинала, і пожарище не вгасало. І мерк за димом божий світ (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. меркнути — Меркнути и ме́ркти, -кну, -неш гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ. Словник української мови Грінченка