муляти

МУЛИТИ, (- взуття) терти, тиснути; (- тверде ложе) давити; П. непокоїти, турбувати, докучати, набридати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муляти — му́ляти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. муляти — див. баритися; давити Словник синонімів Вусика
  3. муляти — -яю, -яєш, рідко мулити, -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, 1》 тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.). || безос. || Торкаючись тіла, спричиняти біль; давити. 2》 перен., розм. Не давати спокою, мучити, турбувати. Муляти очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муляти — МУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідше МУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що і без прям. дод. 1. тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. муляти — му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка. Непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки, переживання і т. ін.). Видно було, що на серці йому щось муляє (О. Гончар); — Йому таки важко було, йому таки й зараз муляло на душі (Є. Фразеологічний словник української мови
  6. муляти — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. муляти — Му́ляти, -ляю, -ляєш і му́лити, -лю, -лиш, -лять; не му́ляй, -ляйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. муляти — МУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідше МУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка. 1. тільки 3 ос. Будучи тісним, терти, тиснути (про взуття, одяг і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  9. муляти — Му́ляти, -ляю, -єш гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2) — очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка