набувач

кн., призбирувач, загреба, раб мамони, г. доробкевич, ФР. заробітчанин.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набувач — набува́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. набувач — -а, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь. Набувач благодійної допомоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набувач — НАБУВА́Ч, а́, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь, стає власником чогось. Процес нагромадження глитаями грошей і землі як капіталу, процес перетворення куркуля на великого хижака-набувача... Словник української мови у 20 томах
  4. набувач — ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив... Словник синонімів української мови
  5. набувач — НАБУВА́Ч, а́, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь. Процес нагромадження глитаями грошей і землі як капіталу, процес перетворення куркуля на великого хижака-набувача, а далі і на землевласника-капіталіста найкраще відтворений у комедіях [І. Словник української мови в 11 томах