навівати

Навіювати; (прохолоду) приносити; (сніг) наносити, намітати; (настрій) накликати; (думку) уроювати, наганяти, надихати, викликати; (жах) прищеплювати, вселяти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

навівати — навіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
навівати — -аю, -аєш і навіювати, -юю, -юєш, недок., навіяти, -ію, -ієш, док. 1》 тільки недок. навівати, неперех. Слабо, злегка віяти (у 1 знач.). 2》 перех. Приносити вітром, потоком повітря. || безос. 3》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
навівати — НАВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і НАВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки недок. навіва́ти, Слабо, злегка віяти (у 1 знач.). Тут не можна було довго устояти, бо вітер навівав горяччю, що дух захапувало і парило лице (А. Чайковський). Словник української мови у 20 томах
навівати — навіва́ти: ◊ навіва́ти в підскоках рятуватися втечею; утікати (ст): – Йо! Навіваймо в підскоках! – признав Василь. – Може бути більше тої гебри. Ну, йдем, хлопаки (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
навівати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
навівати — НАВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і НАВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВІЯ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки недок. навіва́ти, неперех. Слабо, злегка віяти (у 1 знач.). 2. перех. Приносити вітром, потоком повітря. Вітер прозорий мене вогким торкає крилом.. Словник української мови в 11 томах
навівати — Навіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. навіяти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій. Гліб. 105. Словник української мови Грінченка