надити

Значення в інших словниках

1. надити — на́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. надити — див. спокушати Словник синонімів Вусика
3. надити — -джу, -диш; наказ. сп. надь; недок., перех. 1》 Приваблювати до себе, манити. 2》 Ловити рибу, приманюючи на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надити — НА́ДИТИ, джу, диш; наказ. сп. надь; недок., кого. 1. Приваблювати до себе, манити. Туди далеко на їх [бурлак] надила якась невідома сила, на ті шляхи, на ті степи, де колись ховалась воля українського народу (І. Словник української мови у 20 томах
5. надити — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
6. надити — На́дити, на́джу, на́диш; надь, на́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. надити — НА́ДИТИ, джу, диш; наказ. сп. надь; недок., перех. 1. Приваблювати до себе, манити. Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (Фр., III, 1950, 145); — Живеш тут, а надить тебе нетутешнє, краї далекі і як люди далекі живуть. Словник української мови в 11 томах
8. надити — Надити, -джу, -диш гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. Ном. № 2693. (Річки) надили дівчат у чисту воду. К. МХ. 31. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Г. Барв. 250. Там здобиччу ти надив козака. К. ПС. 65. Словник української мови Грінченка