надумувати

(що робити) вирішувати, надумуватися; (каверзу) вигадувати; (багато чого) думати-передумувати; дк. НАДУМАТИ, намислити; згадати, пригадати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надумувати — наду́мувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. надумувати — див. задумувати Словник синонімів Вусика
  3. надумувати — -ую, -уєш, недок., рідко, надумати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 з інфін.Міркуючи, приходити до якоїсь думки; задумувати. 2》 Придумувати що-небудь. 3》 Багато думати про що-небудь. 4》 тільки док. Нагадати, пригадати що-небудь, відновити в пам'яті; згадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надумувати — НАДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАДУ́МАТИ, аю, аєш, док., що і без дод. 1. з інфін. Обдумуючи, зважуючи що-небудь, приходити до якоїсь думки; вирішувати. Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І. Словник української мови у 20 томах
  5. надумувати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. надумувати — НАДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАДУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. з інфін. Міркуючи, приходити до якоїсь думки; задумувати. Словник української мови в 11 томах