наповнювати
Заповнювати, пере-, (тісно) набивати, (пахощами) насичувати, (змстом) вкладати що; п-к -ЮЮЧИИ, що наповнює, здатний наповнити, звиклий наповнювати, наповнювач, для наповнення, наповнювальний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наповнювати — напо́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наповнювати — -юю, -юєш і наповняти, -яю, -яєш, недок., наповнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце. || Поширюючись, охоплювати, насичувати повітря, приміщення і т. ін. чим-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наповнювати — НАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і НАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПО́ВНИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним щось. Словник української мови у 20 томах
- наповнювати — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- наповнювати — НАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і НАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце. Словник української мови в 11 томах