насаджувати

Значення в інших словниках

1. насаджувати — наса́джувати 1 дієслово недоконаного виду садити в певній кількості; насильно впроваджувати розм. наса́джувати 2 дієслово недоконаного виду надівати, натягати, настромлювати Орфографічний словник української мови
2. насаджувати — I -ую, -уєш, недок., насадити, -саджу, -садиш, насаджати, -аю, -аєш і розм. насадовити, -довлю, -довиш; мн. насадовлять; док., перех. 1》 Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини). || Садити у великій кількості. 2》 тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насаджувати — НАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, НАСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. НАСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. насадо́влять; док. 1. що, чого. Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини). Словник української мови у 20 томах
4. насаджувати — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). Словник синонімів української мови
5. насаджувати — Наса́джувати, -са́джую, -джуєш; насади́ти, -саджу́, -са́диш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. насаджувати — НАСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, НАСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. НАСАДОВИ́ТИ, довлю́, ло́виш; мн. насадо́влять; док., перех. 1. Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини). Словник української мови в 11 томах
7. насаджувати — Насаджувати, -джую, -єш сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. Єв. Л. XX. 9. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Словник української мови Грінченка