непостійний

Значення в інших словниках

1. непостійний — непості́йний прикметник Орфографічний словник української мови
2. непостійний — -а, -е. Який часто змінює свої погляди, звички, своє ставлення до кого-, чого-небудь. || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непостійний — НЕПОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Який часто змінює свої погляди, звички, своє ставлення до кого-, чого-небудь; несталий. Страх як не любить Пилип Олексійович людей непостійних (з газ.); // Власт. такій людині. Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
4. непостійний — ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
5. непостійний — НЕПОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Який часто змінює свої погляди, звички, своє ставлення до кого-, чого-небудь. Страх як не любить Пилип Олексійович людей непостійних (Рад. Укр., 10.І 1961, 2); // Власт. такій людині. Непостійна була натура в Яші Дерези. Словник української мови в 11 томах