1. Словник синонімів Караванського

непотрібний

Безпотрібний, зайвий, ні до чого, о. потрібний, як собаці п'ята нога <�як п'яте колесо до воза, як лисому гребінка>; (вираз) НЕПРИСТОЙНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непотрібний — непотрі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непотрібний — (у якому немає потреби, необхідності; ірон., лайл.) приший кобилі хвіст; [потрібний (потрібен) як] п’яте колесо до воза (у возі, автобусові); потрібний (потрібна, потрібен) як дірка (діра) в мості; потрібний (потрібна, потрібне) як сліпому дзеркало... Словник фразеологічних синонімів
  3. непотрібний — див. зайвий Словник синонімів Вусика
  4. непотрібний — [неипоутр’ібнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. непотрібний — -а, -е. 1》 У якому немає потреби, необхідності. 2》 розм. Те саме, що непристойний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непотрібний — НЕПОТРІ́БНИЙ, а, е. 1. У якому немає потреби, необхідності. [Принцеса:] Обридла ся робота непотрібна! Навіщо прясти! (Леся Українка); В нас немає непотрібних, некорисних професій (О. Донченко). 2. розм. Те саме, що непристо́йний. Словник української мови у 20 томах
  7. непотрібний — непотрібний (непотребний) нікчемний, даремний, шкідливий Словник застарілих та маловживаних слів
  8. непотрібний — Непотрі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. непотрібний — НЕПОТРІ́БНИЙ, а, е. 1. У якому немає потреби, необхідності. [Принцеса:] Обридла ся робота непотрібна! Навіщо прясти! (Л. Укр., II, 1951, 191); В нас немає непотрібних, некорисних професій (Донч., V, 1957, 236). 2. розм. Те саме, що непристо́йний. Словник української мови в 11 томах
  10. непотрібний — Непотрібний, -а, -е Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний. Ном. № 1602. Словник української мови Грінченка