обрізувати

(гілля) обтинати, зрізувати, підрізувати; (хвіст) втинати, відтинати; (дроти) перерізувати; (волос) обстригати, (нерівно) обкраювати; (мовця) уривати, переривати; док. ОБРІЗАТИ, урізати, обчикрижити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обрізувати — обрі́зувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
обрізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
обрізувати — -ую, -уєш і рідко обрізати, -аю, -аєш, недок., обрізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь. 2》 Ріжучи, відділяти частину від цілого. || Зрізуючи, знімати плоди, листя і т. ін. з дерева, куща. Великий тлумачний словник сучасної мови
обрізувати — ОБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док. 1. що. Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь. Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Л. Словник української мови у 20 томах
обрізувати — обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
обрізувати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
обрізувати — ОБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь. Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Перв. Словник української мови в 11 томах