1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обрізувати

обрі́зувати

-ую, -уєш і рідко обрізати, -аю, -аєш, недок., обрізати, -іжу, -іжеш, док., перех.

1》 Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь.

2》 Ріжучи, відділяти частину від цілого.

|| Зрізуючи, знімати плоди, листя і т. ін. з дерева, куща.

|| Ріжучи, порушувати цілість чого-небудь; перерізувати.

3》 с. г. Зрізувати чи обламувати верхівку рослини або частину її пагонів, щоб підсилити плодоносіння, прискорити дозрівання і т. ін.

4》 перен., розм. Скорочувати, зменшувати розміри або кількість чого-небудь.

5》 Зрізуючи, знімати щось по всій поверхні чого-небудь.

6》 перен., розм. Різко переривати кого-небудь (реплікою, окриком і т. ін.), змушуючи його замовкнути або висловитись інакше; обривати.

7》 перен. Чітко виділяти, відмежовувати що-небудь собою (про річку, схил і т. ін.).

8》 недок., тільки обрізати, рел. Здійснювати обряд обрізання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрізувати — обрі́зувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрізувати — (гілля) обтинати, зрізувати, підрізувати; (хвіст) втинати, відтинати; (дроти) перерізувати; (волос) обстригати, (нерівно) обкраювати; (мовця) уривати, переривати; док. ОБРІЗАТИ, урізати, обчикрижити. Словник синонімів Караванського
  3. обрізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. обрізувати — ОБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док. 1. що. Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь. Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. обрізувати — обрі́зувати (обріза́ти) / обрі́зати шлях (шляхи́) кому, до чого. Не давати комусь можливості для здійснення його намірів; не допускати когось до чого-небудь. Гітлерівських посіпак викривали й обрізали їм шляхи до потаємного життя міста (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
  6. обрізувати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
  7. обрізувати — ОБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого-небудь. Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Перв. Словник української мови в 11 томах