обставати

(за чим) обстоювати що, наполягати на чім, ф. бути <н. бути за рівні права>, фр. ставати <н. ставати за своє>; (за ким) заступатися, оступатися, захищати <�боронити> кого, с. стояти горою; (людьми) обступати, оточувати; (- думки) поймати, охоплювати, оволодівати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обставати — обстава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обставати — див. допомагати Словник синонімів Вусика
обставати — -стаю, -стаєш, недок., обстати, -ану, -анеш, док. 1》 неперех., за ким – чим.Ставати на чий-небудь бік (у суперечці, боротьбі і т. ін.). || за кого – що і рідко без додатка. Заступатися за кого-небудь, захищати, боронити когось, щось. 2》 перев. док. Великий тлумачний словник сучасної мови
обставати — ОБСТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., ОБСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. за ким – чим. Ставати на чий-небудь бік (у суперечці, боротьбі і т. ін.). За Ферідуном обставали всі, Бо всі зазнали муки од Зогака (А. Словник української мови у 20 томах
обставати — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
обставати — ОБСТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., ОБСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. неперех., за ким-чим. Ставати на чий-небудь бік (у суперечці, боротьбі і т. ін.). За Ферідуном обставали всі, Бо всі зазнали муки од Зогака (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
обставати — Обставати, -стаю́, -єш сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. КЦН. 208. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Словник української мови Грінченка