обіруч

Значення в інших словниках

1. обіруч — обі́руч прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. обіруч — [оуб’іруч] присл. Орфоепічний словник української мови
3. обіруч — присл. 1》 Обома руками. 2》 рідко. По обидва боки; з усіх боків. || Узявшись за руки; разом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обіруч — ОБІ́РУЧ. 1. присл. Обома руками. Я вхопив [щуку] обіруч, щоб не продерла сіті (І. Франко); Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу (М. Стельмах). 2. присл., рідко. По обидва боки; з усіх боків. Коридор на другому поверсі .. Словник української мови у 20 томах
5. обіруч — гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Фразеологічний словник української мови
6. обіруч — ОБА́БІЧ присл. (з обох боків), ОБІ́РУЧ рідше, ПОО́БІЧ рідше, ОБА́ПОЛИ рідше. Обабіч шосейної дороги виднілись уже жовті, осінні гаї (з журналу); Дерева обіруч стояли голі (О. Гончар); Пообіч стежечки схилились айстри (Л. Яновська); Розлогий український степ широко розкинувся обаполи (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
7. обіруч — Обі́руч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. обіруч — ОБІ́РУЧ, присл. 1. Обома руками. Я вхопив [щуку] обіруч, щоб не продерла сіті (Фр., III, 1950, 336); Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу (Стельмах, II, 1962, 153). 2. рідко. По обидва боки; з усіх боків. Коридор на другому поверсі.. Словник української мови в 11 томах
9. обіруч — Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41). Словник української мови Грінченка