означувати
Позначити, значити; Р. визначати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- означувати — озна́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- означувати — -ую, -уєш, недок., означити, означу, означиш, док., перех. 1》 рідко. Те саме, що позначати. 2》 діал. Визначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- означувати — ОЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗНА́ЧИ́ТИ, озна́чу́, озна́чи́ш, док., що. 1. рідко. Те саме, що познача́ти. Вовкун силою потяг Ґаву на самий найвищий шпиль, на високий копець із каміння, що означував границю села Н. (І. Словник української мови у 20 томах
- означувати — ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти. Словник синонімів української мови
- означувати — Озна́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- означувати — ОЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗНА́ЧИ́ТИ, озна́чу́, озна́чи́ш, док., перех. 1. рідко. Те саме, що познача́ти. Вовкун силою потяг Гаву на самий найвищий шпиль, на високий копець із каміння, що означував границю села Н. (Фр. Словник української мови в 11 томах