осипати

Значення в інших словниках

1. осипати — оси́пати дієслово доконаного виду осипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. осипати — I ос`ипатидив. осипати. II осип`ати-аю, -аєш, недок., осипати, -плю, -плеш; мн. осиплють; док., перех. Те саме, що обсипати 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осипати — ОСИ́ПАТИ див. осипа́ти. ОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. оси́плють; док., кого, що. Те саме, що обсипа́ти 1, 3, 4. Давид крутив віялку. Рвав вітер, осипав половою, порошив очі (А. Словник української мови у 20 томах
4. осипати — обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Фразеологічний словник української мови
5. осипати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. осипати — ОСИ́ПАТИ див. осипа́ти. ОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. оси́плють; док., перех. Те саме, що обсипа́ти 1, 3, 4. Давид крутив віялку. Словник української мови в 11 томах
7. осипати — Осипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана. О. 1861. V. 8. Словник української мови Грінченка