паленіти
ПАЛАТИ; (в розмові) дратуватися, спалахувати; (від сорому) згоряти; (- обличчя) пашіти; (- плоди) червоніти.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паленіти — палені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- паленіти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- паленіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати. 2》 перен. Ставати збудженим; дратуватися. || чим. Бути охопленим яким-небудь сильним почуттям. Паленіти ненавистю до ворогів. 3》 Набирати кольору полум'я, палу (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паленіти — ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч – коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (М. Рудь); * Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Ю. Збанацький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- паленіти — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
- паленіти — Палені́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паленіти — ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум’ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч — коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99); *Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Збан. Словник української мови в 11 томах