паленіти
палені́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати.
2》 перен. Ставати збудженим; дратуватися.
|| чим. Бути охопленим яким-небудь сильним почуттям. Паленіти ненавистю до ворогів.
3》 Набирати кольору полум'я, палу (див. пал I 1)); вирізнятися таким кольором.
|| Ставати червоним, червоніти.
4》 перен. Дуже червоніти від припливу крові; ставати дуже гарячим.
|| Вкриватися рум'янцем, червоніти.
|| Ставати червоним, гарячим від сильного збудження, хвилювання і т. ін. (про лице, щоки, вуха і т. ін.).
|| від чого. Бути збудженим, виражаючи глибокі почуття, пристрасть. Паленіти від сорому.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паленіти — палені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- паленіти — ПАЛАТИ; (в розмові) дратуватися, спалахувати; (від сорому) згоряти; (- обличчя) пашіти; (- плоди) червоніти. Словник синонімів Караванського
- паленіти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- паленіти — ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум'ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч – коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (М. Рудь); * Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Ю. Збанацький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- паленіти — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови
- паленіти — Палені́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паленіти — ПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Бути охопленим полум’ям, яскраво горіти; палати. Вугіль проситься у піч — коксом стати, паленіти іскорками в чавуні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 99); *Образно. Над головою по-літньому паленіло сонце (Збан. Словник української мови в 11 томах