певно

Значення в інших словниках

1. певно — пе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. певно — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
3. певно — рідше певне. 1》 Присл. до певний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження можливості, ймовірності чого-небудь і відповідає знач. сл. мабуть, очевидно. 3》 у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження висловленої думки і відповідає знач. слів звичайно, напевно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. певно — ПЕ́ВНО, рідше ПЕ́ВНЕ. 1. Присл. до пе́вний. Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського – не можу Вам певне сказати (Панас Мирний); Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник (І. Словник української мови у 20 томах
5. певно — пе́вно 1. точно, достеменно, безсумнівно (м, ср, ст): Певно, що я прийду завтра, можеш навіть не сумніватися (Авторка) 2. можливо, очевидно, майже точно (м, ср, ст): Певно, завтра прийде майстер до пральки, якщо прийде зранку, то долучуся до вас... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. певно — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови
7. певно — Пе́вно і пе́вне (мабуть), присл. пе́вно (твердо, так), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. певно — ПЕ́ВНО, рідше ПЕ́ВНЕ. 1. Присл. до пе́вний. Чи був в генерал-губернаторському домі театр за часів Котляревського — не можу Вам певне сказати (Мирний, V, 1955, 408); Втім гляну, поміж ломами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. певно — Певно нар. 1) Вѣрно, надежно. 2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Харьк. г. Уже певно візьме її за себе. Кв. Словник української мови Грінченка