переборювати

Перемагати, брати гору, (опір) долати, г. поборювати; (гнів) пересилювати, (себе) переламувати, брати в руки, опановувати, оволодівати собою.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переборювати — перебо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переборювати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  3. переборювати — -юю, -юєш, недок., перебороти, -борю, -бореш, док., перех. 1》 Брати гору над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. || Протидіючи якій-небудь силі опору, долати її. || Долати опір якої-небудь стихії (хвилі, течії і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переборювати — ПЕРЕБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., кого, що. 1. Брати верх над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. [Хома:] Скільки-то я надривав і катував себе, щоб перебороти ворогів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. переборювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. переборювати — ПЕРЕБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., перех. 1. Брати верх над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. [Xома:] Скільки-то я надривав і катував себе, щоб перебороти ворогів (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах