1. Великий тлумачний словник сучасної мови

переборювати

перебо́рювати

-юю, -юєш, недок., перебороти, -борю, -бореш, док., перех.

1》 Брати гору над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь.

|| Протидіючи якій-небудь силі опору, долати її.

|| Долати опір якої-небудь стихії (хвилі, течії і т. ін.).

|| Проходити, проїздити і т. ін. яку-небудь відстань дуже важким шляхом, з великою витратою фізичних сил.

|| перен. Приходити на зміну чому-небудь (звичайно про час, пору року і т. ін.).

|| перен. Торжествувати всупереч чому-небудь, брати гору над чимсь.

2》 перен. Долати що-небудь важке, якісь труднощі.

|| Долати які-небудь недоліки, негативні звички, риси характеру або наслідки якихось дій, учинків.

|| Тамувати в собі якісь фізичні потреби.

|| Звільнятися від якого-небудь неприємного, важкого почуття, стану, настрою і т. ін.; пересилювати. Переборювати себе.

3》 розм. Перемагати всіх чи багатьох.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переборювати — перебо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переборювати — Перемагати, брати гору, (опір) долати, г. поборювати; (гнів) пересилювати, (себе) переламувати, брати в руки, опановувати, оволодівати собою. Словник синонімів Караванського
  3. переборювати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  4. переборювати — ПЕРЕБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., кого, що. 1. Брати верх над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. [Хома:] Скільки-то я надривав і катував себе, щоб перебороти ворогів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. переборювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. переборювати — ПЕРЕБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., перех. 1. Брати верх над ким-, чим-небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. [Xома:] Скільки-то я надривав і катував себе, щоб перебороти ворогів (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах