пискливий

Значення в інших словниках

1. пискливий — пискли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. пискливий — -а, -е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). || Який характеризується такими звуками або наявністю таких звуків. || Який утворює пронизливо-високі звуки (про предмети). || Який говорить тонким голосом (перев. про малих дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). – Емене-ее! – почулася од села така ж писклива відповідь (М. Словник української мови у 20 томах
4. пискливий — ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г. Словник синонімів української мови
5. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки — голос, крик і т. ін.). — Емене-ее! — почулася од села така ж писклива відповідь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах