1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пискливий

пискли́вий

-а, -е.

Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.).

|| Який характеризується такими звуками або наявністю таких звуків.

|| Який утворює пронизливо-високі звуки (про предмети).

|| Який говорить тонким голосом (перев. про малих дітей).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискливий — пискли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пискливий — Писклявий, пискучий. Словник синонімів Караванського
  3. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки – голос, крик і т. ін.). – Емене-ее! – почулася од села така ж писклива відповідь (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пискливий — ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г. Словник синонімів української мови
  5. пискливий — ПИСКЛИ́ВИЙ, а, е. Пронизливо-високий, звичайно неголосний та протяжливий (про деякі звуки — голос, крик і т. ін.). — Емене-ее! — почулася од села така ж писклива відповідь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах