поважати
Шанувати, мати повагу <�пошанівок> до, цінувати, скидати шапку перед ким, с. БОГОТВОРИТИ, схиляти чоло перед кіш; (себе) знати собі ціну, шануватися
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поважати — поважа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поважати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Ставитися з повагою до кого-, чого-небудь, мати почуття поваги до когось, чогось. || Високо цінити що-небудь. || Рахуватися з чим-небудь, брати до уваги щось. 2》 розм. Віддавати перевагу чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поважати — Поважа́ти, -жа́ю, -жа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поважати — ПОВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Ставитися з повагою до кого-, чого-небудь, мати почуття поваги до когось, чогось. Боярська служба .. поважала Максима Беркута за його звичайність і розсудливість (І. Словник української мови у 20 томах
- поважати — ПОВАЖА́ТИ кого, що (відчувати повагу, ставитися з повагою до когось, чогось), ШАНУВА́ТИ, УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ЦІНИ́ТИ, ЦІНУВА́ТИ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ кому, чому, підсил., СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким-чим, підсил., УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ) перед ким-чим, підсил. Словник синонімів української мови
- поважати — ПОВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Ставитися з повагою до кого-, чого-небудь, мати почуття поваги до когось, чогось. Боярська служба.. поважала Максима Беркута за його звичайність і розсудливість (Фр. Словник української мови в 11 томах
- поважати — Поважа́ти, -жаю, -єш гл. Уважать, чтить. ЗОЮР. І. 31, 21, 35, 23. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Чуб. V. 935. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1130. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають. ЗОЮР. І. 208. Словник української мови Грінченка