повелівати

Значення в інших словниках

1. повелівати — повеліва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. повелівати — див. веліти Словник синонімів Вусика
3. повелівати — -аю, -аєш, недок., повеліти, -лю, -лиш, док., книжн. 1》 тільки недок. Правити, розпоряджатися, керувати. 2》 Наказувати, давати розпорядження. || із запереч. част. не. Забороняти, не дозволяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повелівати — моск. наказувати Словник чужослів Павло Штепа
5. повелівати — ПОВЕЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, док., книжн. 1. тільки недок. Правити, розпоряджатися, керувати. Повелівати підданими; – Петровичу! .. Будьте мені, як і були, хазяїном і повелівайте надо мною (Г. Квітка-Основ'яненко); Тепер .. Словник української мови у 20 томах
6. повелівати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
7. повелівати — ПОВЕЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, док., книжн. 1. тільки недок. Правити, розпоряджатися, керувати. Повелівати підданими; — Петровичу!.. Будьте мені, як і були, хазяїном і повелівайте надо мною (Кв.-Осн., II, 1956, 352); Тепер.. Словник української мови в 11 томах