поглум

Значення в інших словниках

1. поглум — по́глум іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. поглум — див. ганьба; наклеп Словник синонімів Вусика
3. поглум — -у, ч., розм. Те саме, що глум. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поглум — ПО́ГЛУМ, у, ч., розм. Те саме, що глум. Пан Яскульський .. приволік сюди татарву – на грабежі наших дібр [нашого добра], на гвалти й знущання над нашими сестрами і жінками і святій нашій грецькій вірі на поглум (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
5. поглум — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал. Словник синонімів української мови
6. поглум — ПО́ГЛУМ, у, ч., розм. Те саме, що глум. Пан Яскульський.. приволік сюди татарву — на грабежі наших дібр [нашого добра], на гвалти й знущання над нашими сестрами і жінками і святій нашій грецькій вірі на поглум (Стар., Облога.., 1961, 9); Їх [О. Словник української мови в 11 томах
7. поглум — Поглум, -му м. Издѣвательство. Словник української мови Грінченка