пом'ятий

М'ятий, вим'ятий, зім'ятий; (папір) пожмаканий; (- лице) зморшкуватий, (після сну) пожований.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пом'ятий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
  2. пом'ятий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пом'яти. 2》 у знач. прикм. Який пом'явся, став зім'ятим. 3》 у знач. прикм., перен. Який утратив свіжість, бадьорість. || Покритий складками, зморшками (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пом'ятий — пом'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. пом'ятий — ПОМ'Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пом'я́ти. Василь стояв посередині з насунутим на очі картузом і плакав, чуб на потилиці його дуже був пом'ятий (Панас Мирний); Такої ночі пропадав гриб і вкривалась росою пом'ята зайцями трава (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пом'ятий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я. Словник синонімів української мови