1. Словник синонімів Караванського

поривання

(рух) р. ривок; П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПОРИВ, (вітру) ПОВІВ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривання — порива́ння 1 іменник середнього роду розрив порива́ння 2 іменник середнього роду устремління Орфографічний словник української мови
  2. поривання — I -я, с. Дія за знач. поривати I 1) і пориватися I 1). II -я, с. 1》 Дія за знач. пориватися II 1). || Стрімкий рух уперед або вгору. 2》 Нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети. || Потяг, схильність до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривання — див. порив Словник чужослів Павло Штепа
  4. поривання — ПОРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. порива́ти¹ 1 і порива́тися¹ 1. ПОРИВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. порива́тися² 1. Поривання вперед – це було єдине, що вони [бійці] усвідомлювали, чим жили (Л. Дмитерко); // Стрімкий рух вперед або вгору. Словник української мови у 20 томах
  5. поривання — ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін. Словник синонімів української мови
  6. поривання — ПОРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. порива́ти¹ 1 і порива́тися¹ 1 ПОРИВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. порива́тися² 1. Поривання вперед — це було єдине, що вони [бійці] усвідомлювали, чим жили (Дмит., Наречена, 1959, 120); // Стрімкий рух вперед або вгору. Словник української мови в 11 томах