1. Словник синонімів української мови

поривання

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривання — порива́ння 1 іменник середнього роду розрив порива́ння 2 іменник середнього роду устремління Орфографічний словник української мови
  2. поривання — (рух) р. ривок; П. запал, піднесення; (до чого) прагнення, потяг, фр. намагання; (душі) порух; (гніву) ВИБУХ; тлк. ПОРИВ, (вітру) ПОВІВ. Словник синонімів Караванського
  3. поривання — I -я, с. Дія за знач. поривати I 1) і пориватися I 1). II -я, с. 1》 Дія за знач. пориватися II 1). || Стрімкий рух уперед або вгору. 2》 Нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети. || Потяг, схильність до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поривання — див. порив Словник чужослів Павло Штепа
  5. поривання — ПОРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. порива́ти¹ 1 і порива́тися¹ 1. ПОРИВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. порива́тися² 1. Поривання вперед – це було єдине, що вони [бійці] усвідомлювали, чим жили (Л. Дмитерко); // Стрімкий рух вперед або вгору. Словник української мови у 20 томах
  6. поривання — ПОРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. порива́ти¹ 1 і порива́тися¹ 1 ПОРИВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. порива́тися² 1. Поривання вперед — це було єдине, що вони [бійці] усвідомлювали, чим жили (Дмит., Наречена, 1959, 120); // Стрімкий рух вперед або вгору. Словник української мови в 11 томах