порив

СПА́ЛАХ чого (раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою і т. ін.), ВИ́БУХ, ПОРИ́В, ПО́ЛУМ'Я, НА́ПАД, ПРИ́СТУП. Збудження, викликане недавнім спалахом надії, затухало (Н. Тихий); Шабанов замовк.. Він чекав відповідного вибуху обурення і протесту (О. Довженко); Зосередженість і пориви лихого запалу заслоняли від стороннього ока м'якість доброї.. вдачі (М. Стельмах); Помітивши Лукію чи, може, відчувши полум'я її гніву, яке вона внесла до кімнати з собою, Яцуба обертається (О. Гончар). — Пор. 1. при́ступ.

ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). З молодим запалом, який з'являється в людей на початку нової цікавої роботи, взялася Віра до організації своєї служби (В. Собко); Працював він сьогодні з таким завзяттям, наче хотів у важкій праці знайти розраду своїм думкам і тривогам (О. Донченко); Шевченко працював з захопленням.. Радість творчого зльоту здіймалася в грудях (З. Тулуб); Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (І. Кириленко); Ті студії і літоб'єднання, які працюють з творчою наснагою, стають надійним резервом великої літератури (В. Козаченко); — Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (О. Донченко); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (О. Гончар); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким тут працювала слобідська молодь, лютила Шумейка (А. Шиян); Гапка.. бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок); Давно вже він не відчував такої бадьорості, таких творчих поривів (Л. Дмитерко). — Пор. 1. захо́плення, збу́дження, 1. натхне́ння.

ПО́ВІВ (віяння вітру), ПО́ДУВ, ПОВІВА́ННЯ, ПО́ДИХ, ПО́РУХ, ПОРИ́В (сильний). Усе в полі росло й зріло в тиші й супокої, все мліло в росах і перших повівах вітерця (О. Сизоненко); Від вітрового подуву розвіялась сива мла над водою (І. Франко); В райцентрі спека розпекла дахи, І все блищить, як скло, і очі ріже, І тільки з поля повівання свіже Станційних яворів чуткі верхи Розгойдує... (В. Мисик); Неначе вітрець подихом зашамотів вершечками очерету та осоки над теплою водою (І. Нечуй-Левицький); Як хочеться підійти до тієї дівчини... Але урочистість, що панує тут, легкий порух вітру, що лине з далеких лиманів, виразна мовчазність усіх присутніх стримують (М. Чабанівський); Вітер розгулювався.. Налітаючи поривами із-за будівель, підпихав Оленчука в спину (О. Гончар).

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

РИВО́К (різкий, раптовий рух), ПО́СМИК, ПОРИ́В розм. — Відчиніть двері! Чуєш? Двері відчини, уб'ю! — засичав Грибовський і, рвонувши що було сили, відчинив двері. Від сильного ривка Мандрика, що держався за ручку, вилетів у коридор (О. Довженко); Одним сильним поривом Іван витягнув затичку (І. Франко).