1. Словник синонімів Караванського

посланець

Гонець, в-й вістовий, жм. посланник; (держави) представник, посол; (на зліт) делегат; (правди) виразник, поборник; (весни) провісник; пор. ВІСНИК.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посланець — послане́ць іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. посланець — [посланеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і /-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў і [посланец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -нцев'і /-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. посланець — -нця, рідко посланець, -нця, ч. Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою-небудь дипломатичною місією. || Делегат з'їзду, конгресу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посланець — ПОСЛА́НЕЦЬ див. послане́ць. ПОСЛАНЕ́ЦЬ, нця́, рідко ПОСЛА́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. Словник української мови у 20 томах
  5. посланець — ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К (ВІСТОВНИ́К) рідше, ВІСТОВИ́К рідше, ВІСТОВЕ́ЦЬ рідше; ГІНЕ́ЦЬ (ГОНЕ́ЦЬ), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ВИ́СЛАНЕЦЬ (спеціально посланий для цього). Поїхав вісник на прудкім верблюді.. Словник синонімів української мови
  6. посланець — Послане́ць, -нця́, -нце́ві; посланці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. посланець — ПОСЛАНЕ́ЦЬ, нця́, рідко ПОСЛА́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. Словник української мови в 11 томах
  8. посланець — Послане́ць, -нця́ м. = післанець. Драг. 170. Св. Л. 102. Посланця не тнуть, не рубають. Ном. № 949. Словник української мови Грінченка