пошкоджувати
Псувати, виводити з ладу, руйнувати; (шию) калічити, підвереджувати; док. ПОШКОДИТИ, (кому) завдати шкоди; (пляну) перешкодити, стати на заваді; п-к -УЮЧИЙ, що ушкоджує, здатний пошкодити, увередливий, калічливий, шкідливий для чого, р. в. пошкодження.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкоджувати — пошко́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошкоджувати — -ую, -уєш, недок., пошкодити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Виводити що-небудь із ладу; псувати, руйнувати. || Діставати якусь травму. || безос. 2》 тільки док., неперех., кому, чому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкоджувати — ПОШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОШКО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Виводити що-небудь з ладу; псувати, руйнувати. Горох слід висівати якнайдалі від посівів багаторічних бобових трав, бо його можуть пошкоджувати спільні шкідники (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пошкоджувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
- пошкоджувати — ПОШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОШКО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Виводити що-небудь з ладу; псувати, руйнувати. Горох слід висівати якнайдалі від посівів багаторічних бобових трав, бо його можуть пошкоджувати спільні шкідники (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах