1. Словник синонімів Караванського

призвідник

(бунту) привідець, привідця, спричинник, причинець, ЗАВОДІЙ, органзатор, винуватець.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвідник — призві́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. призвідник — див. заводей Словник синонімів Вусика
  3. призвідник — -а, ч. Той, хто зачинає, організує що-небудь. || Той, хто спричиняє що-небудь. || Винуватець чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призвідник — ПРИЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто зачинає, організує що-небудь. Микола дуже любив Івана Думу. Це був призвідник усіх забав (В. Гжицький); Після страйку .. Григорія, як одного з призвідників, було звільнено з роботи (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. призвідник — ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло. Словник синонімів української мови
  6. призвідник — Призві́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. призвідник — ПРИЗВІ́ДНИК, а, ч. Той, хто зачинає, організує що-небудь. Микола дуже любив Івана Думу. Це був призвідник усіх забав (Гжицький, У світ.., 1960, 79); Після страйку.. Григорія, як одного з призвідників, було звільнено з роботи (Знання.. Словник української мови в 11 томах