приневолювати

Значення в інших словниках

1. приневолювати — принево́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. приневолювати — див. підкорювати; примушувати Словник синонімів Вусика
3. приневолювати — -юю, -юєш, недок., приневолити, -лю, -лиш, док., перех., розм. 1》 Змушувати кого-небудь робити щось проти його волі. || до чого. Змушувати дотримуватися чого-небудь. || у сполуч. зі сл. себе. Зусиллям волі змушувати себе робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приневолювати — ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, розм. 1. Змушувати кого-небудь робити щось проти волі. [Галина:] Щоб Маруся пішла за такого? Мене хоч би зарізали... [1-ша дівчина:] Нашого брата приневолюють (М. Словник української мови у 20 томах
5. приневолювати — ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИ розм., СХИЛИ́ТИ розм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИ розм. Словник синонімів української мови
6. приневолювати — Принево́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. приневолювати — ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. 1. Змушувати кого-небудь робити щось проти волі. [Галина:] Щоб Маруся пішла за такого? Мене хоч би зарізали… [1-ша дівчина:] Нашого брата приневолюють (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. приневолювати — Приневолювати, -люю, -єш сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33. Словник української мови Грінченка