промітний
Пронозливий, спритний, заповзятливий, скорохвацький, сов. підприємливий; бистрий на розум, кмітливий, зарадний; в'юнкий, виверткий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промітний — промітни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- промітний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- промітний — -а, -е, розм. Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий. || Який відзначається спритністю; заповзятливий. || Швидкий на розум; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- промітний — ПРОМІТНИ́Й, а́, е́, розм. Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий. [Феноген:] А скільки ж Ліхтаренкові дісталось [грошей]? От промітний чоловік!... Словник української мови у 20 томах
- промітний — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ (який має практичну кмітливість, здатність активно діяти), ПІДПРИЄ́МЛИВИЙ книжн., ПРОМІТНИ́Й розм. Підприємство серед загальної кризи розцвіло, і Завадка мусив визнати, що сьогоднішня молодь куди спритніша й заповзятливіша... Словник синонімів української мови
- промітний — Промітни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- промітний — ПРОМІТНИ́Й, а́, е́, розм. Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий, [Феноген:] А скільки ж Ліхтаренкові дісталось [грошей]? От промітний чоловік!... Словник української мови в 11 томах
- промітний — Промітни́й, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула. Канев. у. Словник української мови Грінченка